«Пусть всегда будет солнце!» К этому позитивному девизу присоединяются участники Международной конференции по солнечной энергетике, которая проходит в Одессе. Самые передовые компании и эксперты из Европы и СНГ уверяют: Украину ждут супертехнологии и очень солнечное будущее.

А знаете ли вы, что самая крупная солнечная электростанция в мире находится у нас в Крыму? Как и ещё одна, пятая в мире по величине солнечная установка. Украина с недавнего времени — передовая солнечная держава среди соседей и, возможно, всей Восточной Европы.

Виталий Давий, глава Ассоциации участников рынка альтернативных видов топлива и энергии Украины (АПЕУ): сегодня можно абсолютно смело сказать, что Украина является лидером в постсоветском пространстве в развитии возобновляемой энергетики и обладает одним из самых развитых в странах Восточной Европы профильных законодательств в секторе возобновляемой энергетики. И это является показательным, наглядным примером для России, Белоруссии и других стран СНГ.

Мы у стенда австрийской компании «Activ Solar». Именно она в конце 2011 г. завершила строительство самой большой в мире солнечной электростанции в Перово, рядом с Симферополем. Её мощность — 100 мВт. Этого количества энергии достаточно, чтобы полностью обеспечить город с 50 тысячами жителей. Второй проект «Aсtiv Solar» — это станция «Охотниково» в Сакском районе. Совокупно эти установки составляют львиную долю украинской солнечной энергетики.

Йоханн Хартер, исполнительный директор «Activ Solar»: Украина, местная, региональная власть вместе с «Activ Solar» прошли очень большой путь обучения и создали потенциал для строительства таких проектов на Украине, и это главное достижение. Это можно сравнить с тем развитием, которое происходит и в других странах Европы, где солнечная энергетика тоже эволюционирует.

А теперь спустимся с небес на землю. Возобновляемые источники энергии в общем энергобалансе Украины дают скромные 1,4 %, или 500 мВт. Ситуация может измениться благодаря так называемому «зелёному тарифу». По этому закону электроэнергия, произведённая экологичным способом, закупается по особой привлекательной цене. Такая практика существует почти везде в Европе.

Виталий Давий: за счёт данного тарифа и формируется та экономическая привлекательность, которая сегодня является основой для развития отрасли. «Зелёный тариф» действует как для солнечной энергетики, так и для ветровой и для малой гидроэнергетики.

Успех солнечной энергетики во многом зависит и от менталитета. Если у вас собственный дом и вы установите солнечную панель у себя на крыше — не сомневайтесь, вы уже самый прогрессивный среди своих соседей. В Чехии на такие давно уже мода.

Яромир Регак, президент Чешской ассоциации фотовольтаики: солнечные батареи не требуют внешних источников энергии, они не производят шума, и это лучший способ для всех людей получить самодостаточный энергоноситель у себя на крыше.

А в Молдавии состоятельные люди вместо того, чтобы тратить деньги на яхты, теперь делают энергонезависимыми собственные пентхаусы.

Андрей Маньковский, главный инженер энергосберегающей компании (г. Кишинёв): основное давление на рынок — это люди, которые приезжают из заграницы и говорят: «Я видел, у них там «Мерседесы» по улицам ездят и солнечные батареи на крышах стоят. Вот «Мерседес» я уже купил, приобщился к западной культуре. Хочу солнечную панель себе на крышу. Я не знаю, зачем, но хочу».

Юг Одесской области, как и Крым, может стать Меккой солнечной энергетики. Всё та же «Activ Solar» планирует реализовать здесь ряд ультрасовременных проектов.

Игорь Дегтяренко, корреспондент «АТВ»: половина территории Одесской области негазифицирована. Так что солнце в Одессе может давать не только характерный загар, но и экономить живые деньги. Появись в Одессе солнечная электростанция, она бы буквально выручила наш город. Предвижу ваш вопрос: ночью она бы тоже работала!

Кто же заслоняет собой солнце? Неужели чиновники?

Виталий Давий: для развития проектов необходимо упростить порядок получения согласований, разрешений. И как только эта бумажная волокита будет упрощена, я думаю, развитие отрасли ускорится и выйдет на принципиально новый уровень.

С другой стороны, сегодняшние монополисты энергетического рынка, производящие так называемую «грязную энергию», своей долей просто так не поступятся.

Яромир Регак: они потеряют всю прибыль, и это главная причина, почему большие и консервативные компании не хотят развивать возобновляемые источники энергии.

Однако, как пела группа «Демо» — «Солнышко в руках». То есть именно в наших силах развивать успех столь прогрессивной отрасли. Тот же Европейский Союз планирует уже через 8 лет добиться 20%-ной доли возобновляемых источников энергии в общем энергобалансе своих стран. Нам остаётся догонять и не тормозить.

Автор: Игорь Дегтяренко

Сонячна індустрія не тільки коштує грошей, але й приносить гроші. Україна, з її сприятливими умовами розвитку ринку сонячної енергетики та привабливим "зеленим" тарифом, знаходиться в центрі уваги європейських гравців та орієнтиром для країн СНД. Більше того, на фоні зниження темпів зростання даного сегменту в більшості європейських країн, Україна у найближчі роки може стати головним полем для дії та реалізації проектів сонячної енергетики провідними німецькими, чеськими, ізраїльськими, японськими та іншими компаніями.

В цьому і не тільки переконували один одного керівники великих європейських асоціацій фотовольтаїки, потенційні інвестори, великі і малі гравці українського сонячного енергетичного ринку в Одесі в рамках ділової події ринку фотовольтаїки СНД та Східної Європи – конференції CISOLAR-2012, організаторами якої виступили Renewable Energy Centre та Асоціація учасників ринку альтернативних видів палива і енергетики України (АПЕУ).

"Ми очікуємо гарного результату від України", – говорить керівник проектів BSW-Solar, представник Німецької асоціації сонячної енергетики Ян Кнаак, та зауважує, що зростаючий український ринок може стати новим орієнтиром розвитку європейської сонячної енергетики загалом.

"В Україні набагато більше можливостей для розвитку сонячної енергетики", – переконує далі президент Чеської асоціації фотовольтаїки Яромір Регак. В той же час, його колега, президент Асоціації фотовольтаїки Болгарії Нікола Газдов, висловлює сподівання, що Україна робитиме кроки у правильному напрямі та не повторюватиме помилки своїх західних сусідів.

Визнають переваги української фотоелектричної галузі у вигляді стимулюючого законодавства й найближчі сусіди – Росія та Білорусь, які на заході були представлені директором Російської асоціації сонячної енергетики Антоном Усачевим та виконавчим директором Асоціації альтернативної енергетики Білорусії Володимиром Ністюком.

"Результати, продемонстровані Україною за останні два роки, є доказом ефективно сформованого законодавчого поля", – вважає Антон Усачев.

На фоні Чехії, де після стрімкого зростання та ще більш стрімкого падіння "зелених" тарифів встановили "сонячні" податки, Болгарії з проблемами приєднання об’єктів сонячної енергетики до мережі та небагатообіцяючим тарифом, Німеччини, де планують обмежити будівництво наземних сонячних установок та знизити "зелені" тарифи, Росії та Білорусії, які досі не мають стимулів для повернення вкладених у фотоелектричну генерацію інвестицій, Україна наразі виглядає однією з найпривабливіших територій для стрімкого зростання та успішного впровадження pv-проектів.

Однак, на думку президента АПЕУ Віталія Давія, навіть враховуючи те, що Україні вдалося увірватися в ряди світових лідерів фотовольтаїки, не варто забувати про прозорі правила гри на ринку.

"Перш за все, це зайва бюрократія при реалізації проектів, а також корупція, яка часто стає головною перепоною для інвесторів. Також далека від досконалості законодавча основа галузі в плані рівно доступності компаній до прийнятих в Україні пільг і преференцій", – зазначив він.

З ним повністю погоджується директор Solar Insurance & Finance Рене Моерман, який переконаний в тому, що "зелене" інвестування в Україну напряму залежить від політичного фактору.

"Однією з причин, чому інвестори бояться інвестувати в Україну, втратити "зелений" тариф, є прийняття політичних рішень", – зазначає експерт.

Визнають наявність проблеми із залученням іноземних інвестицій і в компанії Activ Solar, яка реалізує найбільші проекти сонячної енергетики в Україні.

"Потрібно залучати іноземні інвестиції, працювати над фінансовою стороною проблеми", – зауважує виконавчий директор Activ Solar Йоханн Хартер.

Учасники ринку сонячної енергетики закликали держвідомства, які проігнорували захід, спростити дозвільну систему для розвитку інноваційних проектів в Україні. На думку галузевих спеціалістів, додаткові перепони створюють труднощі з оформленням документів при введенні об’єктів в експлуатацію та невизначеність з приводу подальших перспектив "зеленого" тарифу в Україні.

Найперше, чого очікують від урядовців – прискорення розробки та затвердження порядку визначення питомої ваги українських товарів у вартості будівництва об’єктів відновлюваної енергетики, розробки "дорожньої карти", а також спрощення порядку оформлення документів для малих сонячних електростанцій.

"Сьогодні для станції на 1 кВт і для об’єкту на 10 МВт необхідно зібрати один і той самий пакет документів, а це суттєво гальмує реалізацію невеликих проектів", – підкреслює Віталій Давій, який також переконаний, що наступним етапом розвитку української сонячної енергетики стане будівництво малих електростанцій.

Не доводиться чекати в такому разі і на виробників сонячних панелей, які вже приглядаються до українського ринку та вбачають тут активний розвиток свого бізнесу.

Так, норвезька компанія REC, прибуток якої в минулому році склав 1,8 млрд. дол., планує в цьому році здійснювати свої продажі і в Україні.

"До червня ми навряд чи щось продамо в Німеччині. Час приїхати в Україну", – говорить представниця REC Solar Керстін Шмідс.

"Ми шукаємо нові можливості входження на ринок та зниження енергозатрат. Не потрібно фіксуватися на "зелених" тарифах та скаржитись на уряд. Потрібно шукати нові моделі. За новими моделями майбутнє", – додає вона.

Солідарна з нею і Гульнара Абдулліна, представниця Jinko Solar – компанії, прибуток якої в минулому році склав 1,2 млрд. дол. "Ми розраховуємо на Україну, Росію та Європу в цьому році", – зазначає вона.

Висловлюють сподівання на повернення в Україну і в компанії Sharp. "Ціни будуть падати в подальшому… Ми станемо більш незалежними від "зелених" тарифів. Потрібно розвивати нові ринкові дизайни… Найближчим часом ми сподіваємось, що повернемось в Україну з новими продуктами", – підкреслює представниця Sharp Барбара Рудек.

Асоціація учасників ринку альтернативних видів палива і енергії (АПЕУ) створена у вересні 2009 року та об’єднує компанії, які працюють в сегментах сонячної та вітрової енергетики, малої гідроенергетики, твердого біопалива і енергоефективності. Станом на квітень 2012 року членами АПЕУ є 34 компанії. Комітет з сонячної енергетики АПЕУ включає наразі 14 компаній.

Австрійська компанія Activ Solar спеціалізується на розробці та виробництві продукції на базі сонячних технологій. Зокрема, компанія реалізує великомасштабні проекти сонячної енергетики, серед яких 7,5-мегаватна фотоелектрична станцію біля села Роднікове (Сімферопольський район, АР Крим), станція біля села Охотнікове (Сакський район, АРК) потужністю 82,65 МВт, станція біля села Перове (Сімферопольський район, АРК) потужністю 105,56 МВт, а також станція біля села Мітяєве (Сакський район, АРК) потужністю 31,55 МВт. Окрім того, Activ Solar володіє ПрАТ "Завод напівпровідників" (Запоріжжя) – найбільшим в Україні виробником полікремнію, який є сировиною для виготовлення фотоелектричних елементів.

REC – норвезька компанія, заснована в 1996 році, яка є виробником кремнієвих матеріалів, фотоелектричних пластин, елементів і модулів. Має офіси в Норвегії, Німеччині, Італії, Іспанії, Парижі, США, Азії, Китаї, Японії.

Jinko Solar є одним з небагатьох виробників, яка в 2011 році створила потужностей на 1,2 ГВт, і діє на основі вертикально інтегрованої моделі, що забезпечує якість моно- і полікристалічних фотоелектричних панелей. Має офіси в Шанхаї, США, Швейцарії.

Японська компанія Sharp, як спеціаліст у галузі сонячної енергії з 50-річним досвідом, створює сонячні елементи та фотоелектричні модулі з кристалічного кремнію.

Ірина Петренко, "Українська енергетика"